Собака і дитина

  Маємо дитину - хочемо ще й собаку,

  Існують дві діаметрально протилежні точки зору на можливість утримання собаки в будинку, де є діти. Одні вважають за необхідне для правильного розвитку дитини завести собаку, інші говорять про їхню несумісність. Відповідь не може бути однозначною. На користь існування собаки в будинку, де є дитина, говорить багато що. Собака примушує малюка рахуватися з чужими бажаннями, та ще й своєрідно вираженими. Дитині доводиться засвоювати мову тварини, у неї розвивається спостережливість і емоційна чутливість, вона вчиться відповідати за того, хто з нею поруч. Обов"язки по догляду за собакою дисциплінують, більш того, собака впливає і на соціальні відносини дітей. До певного віку діти організовані в групи, сформовані часто за зовнішніми критеріями: дитячий садок, двір, тощо. Зв'язки в таких групах деякою мірою вимушені, оскільки немає спільних інтересів і цілей. Собака стає ланкою, що з"єднує дітей, які люблять тварин. Такі приятельські відносини з віком часто переростають у справжню дружбу. За останні роки для багатьох сімей постало питання про актуальність придбання собаки - тілоохоронця спеціально для дитини. Це в дійсності вирішує проблему безпеки дитини. Собака не дозволить незнайомій людині завдати дитині шкоди, в змозі захистити малюка і підлітка. Та саме головне, що дитину подібна охорона не бентежить. Вона сприймає собаку перш за все, як друга, а не як спостерігача, що вкрай важливо для психологічного комфорту. Спілкування з дитиною корисно і для собаки. У нього з"являється партнер для ігор, з яким йому часто цікавіше, ніж з дорослим господарем. Більше за всіх розмовляє з собакою і розтлумачує йому щось звичайно дитина. Окрім того, дитина мислить більш конкретно і образно, ніж дорослий, тому собака і розуміє її краще. Досить часто дорослий собака з власної ініціативи бере на себе роль няньки і захисника дитини, що надає його життю особливий зміст. Відрізняються контакти дитина - цуценя і дитина - дорослий собака. Коли в будинку, де вже є собака, з'являється новонароджений, дуже багато залежить від того, як ця подія вплине на життя тваринки. Якщо собака правильно вихований і в нього нормальні відносини з господарем, він дружелюбно реагує на немовля, бачачи, наскільки воно дороге людям. Але поява дитини не повинна призводити до різкого утиснення прав собаки, зменшення уваги до нього і взагалі до погіршення його життя, інакше собака почне ревнувати до дитини і в деяких випадках може являти для неї небезпеку. Якщо собака неправильно вихований, звик бути кумиром в сім'ї і робити все, що завгодно, навіть мінімум необхідної заборони пов'язується з появою дитини та викликає у собаки негативну реакцію. Коли дитина починає самостійно рухатися, вона неодмінно почне приставати до собаки, докучаюти йому, і навіть робити боляче. Дорослий собака спокійно поставиться до цих приставань, але деколи дитина переходить певну грань, і собака вимушений захищатися. Він може відштовхнути дитину, загарчати на неї. Розумний господар в такій ситуації не карає собаку, а пояснює дитині, в чому вона була неправа, адже в цьому випадку собака вчинив абсолютно природно, обійшовся з дитиною, як з власним, надто надокучливим, цуценям. Зазвичай, собака і дитина швидко приходять до взаємопорозуміння. Якщо ж дитині дозволено робити з собакою все, що заманеться, то собака почне ненавидіти свого маленького мучителя і тут недалеко до трагедії. Собаки великих розмірів, як правило, спокійніше переносять приставання і можуть дозволити дитині більше, ніж собаки дрібних порід, які вимушені захищатися частіше і енергійніше. У будь-якому випадку при розборі конфліктів між собакою і дитиною необхідно бути справедливим. Стане собака для дитини ніжною нянькою і охоронцем,чи недругом, залежить виключно від його господарів.

      Якщо у домі, де живе маленька дитина, у суки з'являються цуценята - ситуація теж непроста. Як би не любила мати-собака дитя людини, власні новонароджені їй дуже-дуже дорогі, вона буде захищати їх при загрозі. Доки дитина мала, та через свою незграбність та невміння може зашкодити цуценятам, не слід дозволяти їй підходити до них. Зовсім інша справа, коли вона доросліша і її можна навчити правильно поводитися із цуценятами. У цьому випадку собака, переконавшись що малюк не завдасть їм шкоди, буде рада покласти частину своїх клопотів на малого господаря. В міру свого дорослішання малюк, як правило, хоче стати справжнім господарем собаки, багато командувати. Собака виконує команди доти, доки сприймає це як гру, але не слухається, коли займається своїми справами. Особливо це стосується великих, самостійних за характером собак. Дитина ображається, намагається навіть покарати його - ось тут і розвивається конфлікт. Не слід змушувати собаку слухатися дитину завжди, тому що доросла, досвідчена тварина адекватніше оцінює ситуацію, ніж дитина. Треба доступно пояснити дитині, що песик - це його товариш, але не підлеглий, і з ним можна будувати відносини тільки на принципах взаємопорозуміння. Зовсім інакше складаються відносини між дитиною і цуценям, що з'явилося в домі. Для цуценяти дитина, яка не вміє з ним поводитись, являє реальну загрозу. Вона може впустити, віддавити лапу, прибити дверима, тощо. Цуценяті необхідно створити безпеку, доки він не підросте. Цуценята великих порід можуть, в свою чергу, являти небезпеку для дитини. Цуценя, що росте, довго залишається незграбним і може ненавмисно штовхнути, або навіть збити з ніг дитину. Ігри зростаючого собаки можуть здатися надто грубими для такого дитяти. У цьому випадку необхідно створити безпеку дитини, щоб та не почала боятися собаки. З часом вони знайдуть спільну мову, подорослішають, порозумнішають, і все вирішиться само собою. Собака не є живою іграшкою, вона може стати прекрасним другом і вихователем. Дорослим доведеться проявити більше вмінь і тактовності, щоб добитися добрих, справжніх, гармонійних відносин між дитиною і собакою. Перш ніж придбати собаку з врахуванням інтересів дитини, зверніться до досвідченого тренера-кінолога за консультацією, за правильним вибором породи і статі. Дитина буде рада будь-якій собаці, і будь-який собака може стати для неї другом, але специфіку порід треба врахувати. Якщо собака буде тілоохоронцем передусім дитини, а потім вже інших членів сім"ї, то слід зупинити вибір на породах, які однозначно добре реагують на дітей наприклад, німецька вівчарка, боксер, бордоський дог, різеншнауцер та інші.